посередній — я, є. 1) Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. || Власт. пересічній людині; звичайний, пересічний. Посередні здібності. Посередня оцінка. 2) Який здійснюється або виявляється не безпосередньо, а за допомогою, за… … Український тлумачний словник
посередність — ності, ж. 1) Якість за знач. посередній 1). 2) перен., розм. Про нічим не примітну, позбавлену будь якого таланту людину … Український тлумачний словник
посередній — [посеире/д( )н ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і … Орфоепічний словник української мови
посередній — прикметник … Орфографічний словник української мови
посередність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
буденщина — и, ж. Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне … Український тлумачний словник
другорядний — а, е. Не головний за значенням, не основний, менш істотний. || Посередній щодо своїх якостей. •• Другоря/дні чле/ни ре/чення грам. члени речення, що пояснюють і доповнюють головні члени речення … Український тлумачний словник
другосортний — а, е. Який належить, відносить до другого сорту; посередній. •• Другосо/ртний аргуме/нт непереконливий доказ, малозначний аргумент … Український тлумачний словник
лицедій — я, ч. 1) заст. Актор. || перен., зневажл. Посередній або поганий актор. 2) перен. Людина, яка вміє маскувати свої думки, вчинки і т. ін … Український тлумачний словник
неблискучий — а, е. 1) Який не блищить, без блиску. 2) перен. Не зовсім добрий; посередній … Український тлумачний словник